На шостий місяць війни очевидно спостерігається як російська військова агресія проти України з елементом геноциду відлунюється по всьому світу. Напруження через недопостачання зернових відчувають країни, де бракує пшениці. Протистояння і військове загострення в Європі між Косово і Сербією, на Близькому Сході між Ізраїлем, Сирією і Палестиною, в Азії між Китаєм і Тайванем. Останнє напруження виглядає штучно викликаним, але це як і всі інші виявляють давні амбіції.
Як християнину вірити й реагувати, коли він чує посилення військових слухів, коли спостерігає за немов на пороховій бочці світом?
По-перше, потрібно пам’ятати, що «ввесь світ лежить у злі». 1-е Івана 5,19. Це означає що найсильніші ті котрій обрані, чи ті котрій захопили владу, видимі й тіньові виявляючи гордість, неймовірні амбіції на керування світом будуть захоплювати сусідні країни й вбивати, будуть вчиняти насильство стосовно інших і слабших. Світ лежить в гріху людське серце зіпсуту за Писанням і чекати доброго — марні сподівання як вчора, так сьогодні, так і завтра.
По-друге, щоб не задумали наймогутніші, які б наміри і сценарії вони не розвивали, суверенний Бог усе використає за для свого плану, бо історія у її фінальній картині іде лише за його плану. Ніщо не може перешкодити Богові здійснити те що він задумав. І він володар і його воля здійсниться.
По-третє, Господь Бог має свій сценарій і свій час завершення світової історії. Кінець світу відбудеться у час, який визначив Отець. Тому для християнина залишається приготувати себе, щоб у будь-який момент зустріти Спасителя Христа. Буремні події сучасної дійсності нагадують нам чекати кращого і досконалого світу у життя в Його Вічному Царстві.
Прочитайте: ЛИХОСЛІВ’Я РУЙНУЄ НАЦІЮ
У світлі трьох вище вказаних істин християнину нічого не залишається як потішати й надихати себе спогляданням Великого і Всевладного Бога, гортаючи сторінки пророків і Євангелій, жити побожним життям у послуху Христу і доброчинності до ближніх, Ісуса представляти людям як Спасителя й орієнтира життя. А ще працювати якісно на роботі, плекати родину і дружбу, опікатися справами поліса і Батьківщини, захищаючи її від ворогів зовнішніх і внутрішніх, розбудовуючи для життя, поки не повернеться Господь Ісус.
