Наш психічний стан залежить не тільки від нас, але й від соціуму, від ставлення інших людей до нас, від нашого фізичного здоров‘я, іноді навіть від погоди. Тут важливо не те, що ми бачимо, а те як ми сприймаємо побачене!
Це все не повинно впливати на наші стосунки з Богом. Християни не повинні звинувачувати на обставини та на інших людей. Бога не цікавлять обставини, його цікавить те, як ми будемо поводитися в них! Чи будемо ми звертатися до нього в той момент і яким чином? Бог дає нам тільки ті випробування, які ми зможемо пройти і це лише для того, щоб ми ставали мудрішими та сильнішими у нашій вірі!
- Чому Бог мовчить саме тоді коли ми так потребуємо його допомоги?
- А хіба вчитель допомагає своїм учням на екзамені?
Він хоче побачити чи ми не забудемо про Нього у важких, стресових обставинах. Бог випробовує нашу віру тими ж випробуваннями які нам дає!
Стосунки з Богом погіршуються через маловірство! Це ж очевидно!
Які можуть бути відносини з Богом коли ми сумніваємося у вірі в Нього?
Маловірство - це дуже актуальна тема серед християн. Людина може відвідувати церкву, вивчати Слово Господнє, постити, молитись хоч кожну годину, але при зустрічі з трудностями вона забуває про Христа і піддається спокусам!
Маловірство породжує гріх, гріх перешкоджає будь-яким стосунках з Богом.
Висновок: Обставини можуть як укріплювати наші відносини з Господом, так і послаблювати чи взагалі припиняти їх.
По-справжньому віруюча людина у кожній важкій ситуації згадуватиме Христа і тільки через нього шукатиме вихід.
І що саме головне - ВОНА ЗНАЙДЕ ЦЕЙ ВИХІД, бо з Богом безвихідних ситуацій немає!
