Коли Бог створив землю і все, що її наповнює, Сам Бог подивився на Своє твориво і сказав: «Це дійсно, вельми добре, гарно» (Буття 1:31). Коли ми зупинимо свої погляди і подивимось на усю велич й красу неба і землі, на все, що на ній росте, це дійсно дуже гарно. Ми дивимось на будь-що: небо, зірки, хмари, дерева, квіти, гори, річки, і це приваблює наші погляди. Цим творінням можна милуватись і насолоджуватись, не відводячи погляду. Бог створив людину – Адама і Єву, і довірив їм місце Едемського саду, щоб вони не тільки милувались, але й оберігали і доглядали красу Божого творіння.
Господь також передбачив на землі місце для України, а в ній місце для нашого міста Бердичева, і в ньому поселив нас, бердичівлян, щоб ми берегли наше місто, доглядали його і примножували, щоб те покоління, яке прийде після нас, могло теж насолоджуватись, радіти Божому творінню, навчати своїх дітей берегти красу Божих рук.
Через пророка Єремію Бог говорить до народу: «Дбайте, піклуйтесь про благість вашого міста, куди Я поселив вас, моліться за нього Господу, щоб при спокої, благості і вам було добре» (Єремія29:7). Бог довірив нам місто, щоб обробляти його і доглядати, кожен хто-де проживає, працює, відпочиває, має взяти на себе відповідальність перед Богом і один перед одним, не смітити, не ламати, не сипати сміття сусідові в канаву, поки ніхто не бачить, тому що все, що робиться таємно, рано чи пізно стане явним і про це дізнаються всі.
Кожен має зрозуміти, що Бог бачить наші таємні справи навіть тоді, коли з людей ніхто не бачить і кожен дасть відповідь перед Богом за себе. Гріх завжди бажає себе виправдати, і людина починає шукати безліч причин, щоб виправдатися, чому вона так вчинила: «влада винна», «в такий час живемо», «молодь не вихована» і т.д. Однак, коли Ісус Христос ходив по землі і проповідував, Він завжди наголошував: «Наглядайте за собою…». Кожен має спостерігати в першу чергу за собою, чи не є мої слова образливими для інших, яка моя поведінка на вулиці, в транспорті, на відпочинку, чи в інших місцях, де я буваю.
Дуже часто, прикро і боляче дивитись на наше місто після будь-яких масових гулянь, коли всі вулиці покриті сміттям, безліч порожніх пляшок і побитого скла, пакетики з-під цукерок та морозив.... Також, коли роблять виїзд на природу і лишають після себе смітники, поламані і пописані дерева. Зараз, коли сніг зійшов, все, що хотіли приховати, стало видно: під сусідськими плотами, по місту і за його межами – купи сміття.
На жаль, люди думають так: «Ну аби з мого подвір’я». Проте це наше місто, будь-яка вулиця належить бердичівлянину, і Бог дарував це місто нам, щоб доглядати і оберігати його, цінувати працю інших, хто над цим уже потрудився.
Сам Ісус Христос залишив для нас гарний наглядний приклад того, як ми маємо відпочивати і якою має бути та ділянка, де ми відпочивали. Одного разу, в пустинному місці, де Господь проповідував, зібралось більше п’яти тисяч чоловік, не рахуючи жінок і дітей. Магазинів не було, щоб купити продукти і нагодувати людей. Учні принесли Ісусу п’ять хлібів і дві риби. Господь подякував, помолився і учні не встигали роздавати народу. Всі люди наситились і ще залишилось дванадцять корзин відходів. Ісус наказав учням прибрати ту територію, де Бог зробив чудо, щоб залишити чистим те місце (Матвія 14:15-20) .
Ми маємо піклуватись про інших, які прийдуть на це місце відпочивати після нас, щоб їм було приємно посидіти і насолоджуватись Божою красою. Ісус Христос прийшов в цей світ не засудити, а врятувати наше місто, як духовно, так і фізично. Я бажаю, щоб кожен зрозумів, що це наше місто, ми в ньому живемо, і ми маємо любити його і доглядати, спостерігаючи кожен за собою. Ми повинні слідкувати, щоб та територія, де стане нога наша, була чистою і привабливою, тому що її створив Бог і довірив нам у володіння. Отож будемо володіти так, щоб покоління, яке прийде після нас, було нам вдячне.
