Ми живемо в надзвичайно щасливий час – час Божої благодаті і милості для нашого народу, тому що двері для розповсюдження Євангелія сьогодні широко відкриті. Через пізнання істини Слова Божого, через віру в Господа нашого Ісуса Христа, Який помер і в третій день воскрес для нашого оправдання, і Своїм воскресінням відкрив дорогу в Царство Боже, кожна людина може отримати прощення своїх гріхів, спасіння від прокляття і в дар вічне життя. Проте все залежить від самої людини: прийняти спасіння, яке так важко було завойовано Христом на Голгофському хресті, чи відхилити.
Багато доводилось чути в ці святкові Пасхальні дні від людей, які, вітаючись один з одним, сповіщали радісну звістку: «Христос воскрес!», і у відповідь на це отримували: «Воістину воскрес!». Однак, коли спілкуєшся з людьми, прикро чути, що багато людей не вірять в те, що вони проголошують. Але це реальність! Христос воскрес, Він живий Бог вчора, сьогодні і повіки Один і Той же, Який сказав: «Як Я воскрес, так і віруючих в Мене Я воскрешу в день Мого приходу, і всякий віруючий в Мене не загине, але буде мати життя вічне».
Люди чують таку інформацію і більшість з них не вірить ані в воскресіння Христа, ані в своє воскресіння після смерті. Тому-то говорять ці слова «Христос воскрес!» просто, за традицією, пусті слова, в яких немає життя, немає віри. Коли Ісус Христос воскрес, Він прийшов насамперед до Своїх учнів, які таємно сиділи в кімнаті, зачинивши двері, бо боялись юдеїв. Ісус пройшов крізь стіни і несподівано став посеред них і сказав: «Мир вам». Христос показав їм руки і бік, який був проколений, щоб вони переконались, що це дійсно Він воскреслий. Учні зраділи, що знову Господь з ними, що вони не залишені, що є захист над ними.
Тоді серед учнів не було Хоми, одного із них. Інші ж прийшли до нього і принесли йому радісну звістку: «Ми бачили воскреслого Господа», тобто «Христос воскрес». Однак на ці слова Хома сказав: «Не повірю, доки сам не переконаюсь в цьому, доки не побачу на Його руках знака відцвяшного, і не вкладу свого пальця до відцвяшної рани на боці, - не повірю». Через певний час, знову коли учні були зібрані таємно, і двері були зачинені, з’явився Христос, Який пройшов крізь стіну і сказав: «Мир вам». Першим ділом Він підійшов до Хоми і сказав: «Простягни свого пальця до Мого боку, і подивись на Мої руки, і не будь невіруючим, а віруючим». Тоді Хома признав воскресіння Господа Ісуса Христа із мертвих. Ісус сказав до нього: «Ти повірив, тому що побачив Мене. Блаженні ті, що не бачили й увірували». З цієї правдивої історії взята примовка, яка поширена в народі «невіруючий Хома».
Далі в цьому ж Євангелїї Апостол Іван додає: «Багато інших ознак і чудес, зробив Ісус в присутності Своїх учнів, які не записані в цій книзі, для того, щоб і ви (тобто, це всі люди, які читатимуть Євангеліє) увірували, що Ісус Христос є Син Божий, Який воскрес із мертвих, і щоб віруючі в Нього мали життя вічне» (Івана 19:24-31).
В своїх посланнях Апостол Іван писав: «Все, що було з самого початку, ми бачили своїми очима, чули своїми вухами, і доторкались наші руки до Самого Господа Ісуса Христа, і це все написали для вас» (тобто для нас), щоб, прочитавши, ми повірили, що Христос дійсно прийшов в цей світ, щоб спасти людство від рабства гріха, від прокляття, від смерті, і відкрив Своїм воскресінням дорогу в у вічне життя.
Сьогодні багато таких людей, яким не потрібні ніякі докази, розкопки минулого, щоб переконати їх, і довести, що це дійсно так було. Для таких людей достатньо єдиного достовірного доказу – Новий заповіт, який відкрили, прочитали і повірили в те, що передали учні Ісуса Христа. Вони були з самого початку з Ним і до того часу, як Ісус на їх очах вознісся на небо.
Недаремно Ісус звертався до народу і говорив їм: «Хто не впокориться як дитя, не побачить Царства Божого». Іншими словами, Ісус бажає, щоб люди мали віру, як діти, повірили в Його смерть і воскресіння, в Його слово, яке Він залишив через Своїх учнів. Проте чомусь людське серце і розум настільки забруднені народними традиціями й обрядами, і настільки це сильно вкоренилось, що народ більше вірить і сприймає людські вимисли, аніж істинні слова Самого Господа, які записані у Новому Заповіті. Багато в наш час людей, такі як і Хома, доторкнулись до Господа, побачили багато чудес у своєму житті, пережили Божу милість на собі, але і тоді не повірили і не попрямували за Христом, а залишились зі своїми гріхами, бо як сказав Христос: «Згрубіло їх серце і стало жорстоким, і не хочуть прийти до Мене, щоб Я зцілив їх, бо вухами туго чують…».
Апостол Павло звертаючись до Галатійської церкви писав: «Я вам так в точності передав інформацію про страждання і воскресіння Христа, нібито це перед вашими очима все це сталося, і ви повірили, почали служити Господу. Але прийшли ті, які принесли сумнів у ваші серця, відхилили вас від істини, і ви знову повернулись до людського передання» (Послання до Галатів, Новий Заповіт).
Слово Боже – єдине джерело вірної інформації. Воно слугує для того, щоб кожна людина, відкривши, прочитала і повірила, що Ісус Христос дійсно посланий Богом в цей світ, щоб спасти людство від гріха і прокляття. Він добровільно віддав Своє життя за усіх грішних людей, помер і в третій день воскрес, і кожен, хто повірить цьому і присвятить своє життя Христу буде мати вічне життя. Тому що Ісус – вічний Бог.
Блаженні ті, які не бачили, але увірували.
