Хто в Біблії названий братом драконів? Півтори сотні років тому будь-який, хто знайомий з Писанням, відповів би, не замислюючись: багатостраждальний Йов. Адже саме так герой найдавнішої з біблійних книг і говорить про себе: «Я став братом драконам».
Втім, сучасному читачеві навряд чи згадається така фраза. Адже з того часу дарвіністи нам пояснили, що дракони – істоти міфічні. Ті ж рептилії, яким в XIX столітті було дано назву «динозаври» померли 65 мільйонів років тому і ніякого відношення ні до драконів, ні до людей не мають. Ось і стали перекладачі нового часу приписувати Йову спорідненість з … шакалами. Але в нині далекі до дарвінівські часи перекладачі, в тому числі – єврейські, неминуче перекладали слово, яке стоїть в цьому вірші thannin (m) як «дракон». А зустрічається це слово в Біблії – не багато, ні мало – 29 разів в 12 книгах!
У перекладених виданнях сьогодні найбільш поширене його написання «таннін», оскільки в латинській традиції звук, відповідний грецькій букві «θ» («тета») і який виконується під час письма диграфом «th», згодом трансформувався в «t». У слов’янському ж алфавіті йому раніше відповідала така ж буква «θ» («фіта»), згодом замінена на «Ф» («ферт»). Звідси й відбувається різночитання, як, скажімо, в іменах Федір/Теодор або Дорофей/Доротея. Не забуваючи про альтернативний варіант написання цього слова, будемо, все ж, слідувати транскрипції, прийнятій в слов’янських мовах.
Цікаво відзначити, що слово ФАН-нін не тільки має спільний корінь зі словом левіа-ФАН (по всій видимості – особлива, найбільш великий різновид Фаннін), але і, схоже, етимологічно пов’язане з ФА-ф-Ніром, драконом зі скандинавського епосу, і Афан-кого з бретонських хронік.
У Септуагінті (LXX), давньогрецькій версії Старого Завіту, «Фаннін», як правило, перекладається словом «дракон» – саме так його ідентифікували єврейські книжники III в. до н.е. Сучасним же перекладачам Біблії Фаннін поставив чимало проблем. Так, уже в англійському Перекладі короля Якова, виконаному в 1611 році, тобто задовго до появи теорії Дарвіна, Фаннін 22 рази був все-таки переведений як дракон, але 3 рази – як змій, 3 рази – як кит і один раз – як морське чудовисько. У російському ж Синодальному перекладі (1876 р.), сучасному бурхливому поширенню ідей дарвінізму, Фаннін лише п’ять разів залишається драконом (Неєм 2:13; Повт. З. 32:33; Пс 43:20, 90.13; Єр 51.34); чотири рази стає змієм (2 Цар 18: 4; Пс 73:13; Притч 23:32; Іс 27: 1); тричі – морським чудовиськом (Йов 7:12; Іс 27: 1; Єз 32: 2); двічі – крокодилом (Іс 51: 9; Єз 29: 3) і великою рибою (Бут 1:21; Пс 148: 7) і, нарешті, один раз – гієною (Іс 13:22). В інших одинадцяти випадках Фаннін перетворилися … в шакалів!
Проте, до того, як еволюційні ідеї заволоділи умами богословів, уявлення про одночасне існування людей і драконів не викликали у них проблем. Так, на тексти з книги пророка Єремії Жан Кальвін (1509-1565) наводить такі тлумачення:
– «І стане Хацор за мешкання шакалів [в єврейському тексті – Фаннін; в грецькому LLX – дракон – СГ], за вічне спустошення, людина не буде жити там, і син людський не спиниться в ньому» (49:33). Коментар: «Пророки нерідко згадують, що земля, покинута жителями, стане обителлю драконів. І це куди сумніше, ніж якби земля залишалася порожньою; тому що, коли дракони прийдуть для людей, це жахливо. Тому, щоб Божий суд справив більше враження на почуття народу, пророки часто заявляють, що спорожніле місце стане обителлю драконів».
– «Пожер мене й стер мене Навуходоносор, цар вавилонський, поставив мене, як той посуд порожній, ковтнув він мене, немов змій, моїми розкошами сповнив свого живота, випхнув мене…»(51:34). Коментар: «Це порівняння дуже доречно, бо дракони поглинають тварину цілком, і саме це підкреслює пророк. І хоча порівняння це точно не у всіх деталях, воно правильне в головному. Воно вкрай доречне, оскільки показує, що Бог прирікає свій народ на поглинання, як якщо б вони були віддані зубам лева чи ведмедя, або як ніби вони були жертвою дракона».
Як бачимо, Кальвін не сумнівався, що дракони – реальні тварини, що мешкають в місцях крайнього запустіння. Всі їх цураються. Недарма саме з ними і ототожнює себе Йов, кажучи: «Я став братом драконам» (Йов 30:29).
З наведених в Біблії характеристик Фаннін ми можемо бачити, що бувають Фаннін які згинаються, так і прямо біжать. Деякі з них живуть у воді, деякі – в пустелі, деякі люблять заселяти кинуті міста. Багато з них можуть видавати гучні звуки – хрип, виття, ревіння; окремі мають гарний нюх. Існують отруйні різновиди Фаннін, причому за силою їх отрута порівнюється зі зміїною. Неодноразово мається на увазі, що Фаннін є чимось потужним і страхітливим, а дехто з них здатний навіть заковтнути, а потім викинути людину.
Мабуть, слово «Фаннін» позначає представників досить різноманітної групи видів плазунів, і, таким чином, є найбільш точним староєврейським еквівалентом давньогрецького слова «дракон», так і сучасного «динозавр».
У загальній же складності під різними іменами – бегемот, левіятан, Рахав, сараф, Фаннін – динозаври згадані більше 50 разів на 14 книгах Старого Завіту! Причому, з текстів випливає, що багато біблійних авторів не тільки знали про існування динозаврів, але й бачили їх на власні очі!
