Біблія ставить особливий акцент на останній час. І ми, покоління 21 століття, живемо в цей останній час – час перед приходом Ісуса Христа на землю в друге. Він прийде, як сказано в Слові Божому, щоб забрати Церкву Свою, яку називає Нареченою. Церква – це кожен віруючий, хто залишив гріховне життя, життя тілесних пожадливостей, і через щире покаяння навернувся до Господа Ісуса Христа, прийняв Його науку, став Його учнем і живе згідно вчення свого Учителя.
В 24 розділі від Матвія, коли учні запитали Ісуса про признаки останнього часу, Господь чітко показав, що має статися перед Його приходом. Усі ці пророчі дії майже збулися. За всіма признаками прихід Ісуса Христа дуже близько. Багато пророків нинішнього часу, через яких Дух Божий сповіщає, говорять, що ще не так довго і «Сам Господь із наказом, при голосі Архангела та при Божій сурмі зійде з неба, і перше воскреснуть мертві у Христі, потім ми, що живемо й зостались, будемо схоплені разом із ними на хмарах на зустріч Господню на повітрі, і так завжди будемо з Господом. Отож потішайте один одного цими словами» (1Солунян 4:16-18).
Люди 21 століття стали безпечні, байдужі до тих пророкувань, які передбачені для нас. Вірить людина в це чи ні, але Боже пророцтво здійсниться, тому що це Божий план. Господь не бажає смерті грішника, але щоб усі люди спаслись, і через щире покаяння принесли плід своєї віри, бо віра без добрих справ мертва. Коли люди вірять в Бога, то і життя їх має бути згідно Слова Божого. Часто можна почути такі відмовки: «Я ще дуже молодий, поживу для себе», «Я дуже занятий», «Я уже старий, нічого не чую, не бачу». Так швидко проходить життя людини!
Господь закликає усіх: «Нині, як почуєш голос Божий, не зроби своє серце черствим, байдужим». Господь закликає людей дорожити часом, не відкладати на завтра те, що можна зробити сьогодні, тому що завтра як правило ніколи не настає. Приходить завтрашній день і людина говорить: «Ну я ж сказав завтра…». «Отож, уважайте, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі, використовуючи час, - дні-бо лукаві». (Єфесян 5:15).
Життя – це колекція днів. Який день – таке й життя. Якщо ми думаємо, що скоро почнемо жити по-іншому, то помиляємось, тому що ми уже живемо. Але яке воно життя? Один день може вплинути на весь рік, а рік може вплинути на всю долю. В Старому Заповіті Мойсей молився до Бога такими словами: «Навчи нас рахувати дні наші так, щоб нам придбати серце мудре» (Пс.89:12). Якщо Мойсей, який зустрічався з Богом лицем до лиця, говорив такі слова, то що говорити нам…
Нехай ніколи не загубиться жага людей до пізнання Бога! Нехай ці слова до Бога звучать у кожному серці: «Боже, учи нас жити і рахувати дні так, щоб ні один із них не був прожитий даремно, щоб в кінці життя не прийшлось плакати і жалкувати: «Я помилявся, приймав неправильні рішення, і все життя прожите даремно». Ніхто не може сказати: «Я навчився жити», тому що життя настільки багатогранне і складне, що кожна людина має пізнавати істину і черпати її із правильних джерел все своє життя. «Навчи нас Боже рахувати дні так, щоб мати серце мудре…».
Що ми маємо робити зимою, що весною, що в січні, а що в травні? Для усього є свій час. Ісус Христос плакав, дивлячись на Єрусалим, що вони так і не впізнали час приходу Його на землю як Месії, Спасителя. Вони читали Тору кожну суботу, де пророки говорили про прихід Ісуса як Месії, але так і не впізнали час відвідування
Сьогодні це слово лунає до кожного жителя землі, щоб нам не бути обманутими, але рахувати дні так, щоб мати серце мудре і бути готовому до зустрічі із Господом Ісусом Христом, Який прийде незабаром, щоб забрати Церкву Свою.
А чи примирився ти зі Своїм Спасителем? Чи впевнений ти, що готовий до зустрічі з Ісусом? Чи знаходишся ти в Церкві Його, яку Він прийде забрати? Над цими запитаннями кожен має замислитись і дати собі відповідь.
