Ми маємо з обережністю використовувати свої слова. Біблія багато разів попереджає, що слова мають величезну силу.
Нажаль, навіть християни часто говорят неправильні слова в адресу своїх дітей.
Отже, 10 слів, які ні в якому разі не варто говорити на своїх дітей (і на чужих також)
Це слово-паразит, яке дуже часто використовують батьки, навіть не замислюючись над його значенням.
Ви дійсно хочете, щоб ваша дитина була бідненькою? Слова мають силу. Як християни, ми маємо проголошувати тільки позитивні слова в життя своїх дітей.
Тому, кажен раз, коли вам хочеться сказати це слово, замініть його на якесь інше. Наприклад, ти - мій маленький, або краще ти -мій благословенний.
Коли дитина щось запитує чи ставить питання «чому це не можна?», зазвичай можна почути відповідь: «тому що я так сказав!»
Наскільки правильніше буде пояснити: «я знаю, ти хочеш на вихідних піти до свого друга з ночівлею, але ми вже маємо інші планы, тому ти не можеш туди піти».
Ніколи не вішайте на своїх дітей ярлики: «ти – неслухняний», «ти - шибеник», «ти - лінивий».
Неслухняний це вже прізвисько.
Коли, наприклад, діти не слухаються, то замість «ти – не слухняний», краще сказати: чому ти не слухаєшся?
А це вже зовсім інша справа.
Никогда не вешайте ярлыки на своих детей.
Дуже часто батьки лякають своїх дітей страшним дядьком, бабаєм, вовком чи бідь-яким іншим персонажем.
По-перше, для чого взагалі лякати свою дитину?
По-друге, для чого своїм язиком говорити, що «дядько прийде і забере якщо ти не будеш слухатися?». Дитина доки росте, то ще сто разів не буде вас слухатися… тому не говоріть нісенітниць в адресу дитини.
Порівнюючи з іншими, ви залишаєте глибокий відбитокна маленьких дітках. Слова батьків закарбовуються в пам’яті надовго. І дитина росте і думає: я -не такий, як мій брат чи сестра, я ніколи не зможу бути як вони…
Ніколи не порівнюйте своїх деіей з іншими дітьми, а особливо з братами чи сестрами.
Часто батьки не замислюються над тим, що говорять у життя своїх дітей прокляття.
Якщо ми хочемо пояснити дитині, що вона має перестати робити певні речи, чи робити по-іншому, то можна це пояснити це у нормальний спосіб, а не страшними прокляттями..
Так дитині всього два роки, дайте йому виплакатися! Він ще зустрінеться з реальність по мірі того, як буде рости! Ви краще до себе будьте трішки жорсткішими.
Ну, по-перше це брехня. Безумовно, ми маємо стимулювати своїх дітей прибирати, але краще сказати: ти зможеш грати в улюблену гру тільки після того, як у твій кімнаті буде прибрано.
Прочитайте: Відродження батьківства
Чув, як один актор розповідав правду зі свого життя. Він казав: мій батько ніколи не поважав мене. Якось він прийшов і спитав: Скільки тобі років? Я відповів: 6. Він сказав: а в твоєму віці мені було вже 7!
По-перше це демонструє дитині, що це не його дім і він тут чужий.
По-друге, кожен раз, коли ви щось аргументуєте дитині, не потрібно маніпулювати домом, їжею чи одягом. Ми ж – дорослі люди. Це негарно осуджувати свою дитину, що ви щось їй даєте чи робите.
Звичайно, дітей потрібно виховувати, знову ж таки, краще використовувати інші методи, а не осуджувати.
