Цікаве питання. Тоді і я вас спитаю «Навіщо ви їсте? Навіщо одягаєтеся, дихайте та відпочиваєте?»
Звичайно, такі питання можуть викликати у вас невдоволення та нерозуміння, адже відвідування церкви не схоже з усіма вище перерахованими діями, скажете ви. Але я хочу вам сказати, що в моєму житті це те саме.
Ми всі називаємо себе віруючими людьми, хоч віримо по-різному. Одні живуть з Богом, присвятивши Йому все своє життя, а інші кажуть, що Він у них у душі, хоча, дивлячись на їхні вчинки та їхній спосіб життя, зовсім не скажеш…
Багато хто вважає, що відвідування церкви не обов'язкове, що досить просто помолитися Богові про потребу, зрідка почитати Біблію, перед цим здувши з неї пилюку і, так і бути, сходити на службу на Великдень або на якесь інше велике свято. Але Бог бажає від нас не таких стосунків…
Бог нас дуже любить! Його любові немає межі та кордонів. Нам не зрозуміти своїм розумом, за що Він нас так сильно любить! Але Він любить… і хоче, щоб ми відповідали на Його любов взаємністю.
Що дає нам відвідування церкви?
Слово «Церква» не можна порівнювати зі словом «Храм». Храм – це будівля, а церква – зібрання людей. Не варто йти до Храму лише заради того, щоб поспілкуватися з Богом, адже з Ним справді можна поспілкуватися вдома наодинці, і це іноді навіть краще, адже коли тобі важко на серці, біль чи якась проблема, то краще вилити Богові душу в таємному місці, де ніхто не буде тебе відволікати і заважати, де ти зможеш розкритися перед Богом у своїх почуттях і дати волю своїм щирим сльозам і словам. А люди часто біжать для цього до Храму, хоча все-таки отримують бажане полегшення.
Бог не виявляє Своєї сили виключно в храмі, Він просто дає людині за її вірою, дивлячись на її серце. І якби людина прийшла з таким щирим серцем до Бога в молитві у себе в кімнаті – Бог, безперечно, почув би і може навіть допоміг!
Часто ми говоримо «я йду до церкви», називаючи Храм церквою, хоча насправді церква (люди зібрані в ім'я Ісуса) наповнює Храм і ми йдемо не до будівлі, а до зборів. Мати особисті стосунки з Богом ми можемо і вдома, а відвідування церкви нам потрібне для того, щоб зміцнюватися у вірі.
Якщо відламати гілочку від дерева і нікуди її не посадити, вона засохне, так само і вівця, що відстала від стада – потрапить у лапи хижака і загине. Так і нам, людям, потрібне відвідування церкви, якщо ми називаємо себе щирими віруючими.
Коли ми приходимо до церкви, тобто до зібрання людей, які прийшли прославити Бога, ми там наставляємося: отримуємо для себе відповіді на хвилюючі питання через проповіді, пісні і вірші, молимося і спілкуємося з такими ж віруючими людьми, як і ми. Ось тому нам і хочеться туди йти, адже там нас розуміють, люблять, цінують і чекають!
Прочитай: Церква та її роль в суспільстві
Нам хочеться туди йти, бо саме там ми зміцнюємо свій дух і свідчимо цьому світові, що Ісус Христос воскрес із мертвих, адже якби Він не воскрес, то й збиратися не було б сенсу… Саме в церкві ми отримуємо мудрі теоретичні поради та корисну інформацію , а вдома та на вулиці ми вже стикаємося з практикою, підтримуємо цей вогонь усередині нас і спілкуємося з Богом через молитву та читання Біблії.
Приходити до Бога лише за потреби та відвідувати церкву для «галочки» не властиве справжній віруючій людині. Відносини щиро віруючої людини з Богом схоже на відносини між закоханими людьми, коли вони постійно думають одне про одного, спілкуються, шукають час та можливості для зустрічей. А коли людина каже комусь: «Я люблю тебе», а сама уникає зустрічі та спілкування, то закрадається думка, «а чи говорить вона правду?».
Тому подумайте, чи любите ви Бога так, як кажете? І чи живете з Ним взагалі, як стверджуєте?
Ось тому я й ходжу до церкви. Це моє життя і воно мені цікаве. Так, Бог дуже допомагає мені в житті, але допомога та поради людей мені також дуже потрібні.
