Наша віра — це найсильніша зброя, яку ми маємо. Ми можемо не завжди відчувати себе могутніми, але коли діємо з вірою, то можемо подолати все. Сила у нашій вірі здатна поставити світ на коліна (1 Івана 5:4).
Матвій у 8-му розділі показує нам приклад того, хто мав велику віру. До Ісуса прийшов солдат і попросив Його зцілити слугу. Коли Ісус погодився піти з ним, сотник сказав Йому: «Ні». Йому потрібен було щоб Ісус лише промовив це, і його слуга оздоровиться.
Ісус здивувався і сказав усім, що ніколи не бачив такої великої віри. Ісус мав довкола себе багато людей, які йшли за Ним, бачили, як Він чинить багато чудес, і щиро вірили в Нього. Однак той, хто спілкувався з Ним лише одного разу, був тим, хто мав найбільшу віру.
Як виникає велика віра? Читаючи по 100 глав Біблії? Молячись годинами щодня? Ходячи до церкви кілька разів на тиждень? НІ! Ходити до церкви, читати Біблію та молитися — це все чудово і ми повинні робити це регулярно, але це не є показником того, наскільки сильну віру ми маємо.
Велика віра приходить завдяки тому, що ми чуємо Слово Боже, віримо в його істинність і діємо згідно з тим, що чуємо. Справжній тест на знання того, чи справді ми віримо в щось, є нашою реакцією у важкі часи. Як говорить Яків у 2-му розділі: «Яка користь, дорогі брати і сестри, якщо ви кажете, що маєте віру, але не виявляєте її своїми вчинками? Чи може така віра когось врятувати?»
Прочитай: ШУКАЧІ МУДРОСТІ
Якщо ми віримо, що Бог забезпечить усі наші потреби, навіть якщо ми не знаємо, яким чином Він це зробить, ми вирішимо відпочити в Його обітниці, а не заганяти себе в стрес. Якщо ми віримо, що Він ніколи не залишить нас, ми вирішимо знайти втіху в Його присутності в часи біди. Якщо ми довіряємо Богу, ми вирішимо мати віру, а не страх.
Коли те, у що ми віримо, збігається з нашими словами та діями, то маємо необхідну силу, щоб перемогти страх, хвилювання та тривогу. Незважаючи на те, що може статися в житті, ми можемо зміцнити свою віру і знайти впевненість у тому, що Ісус, Який живе в нас, уже переміг світ.
