Останні кілька віршів Євреям 10 багато що відкривають про початкових читачів цього послання. Навернення до Христа стало причиною чималих бід: конфіскація майна, публічні образи і навіть ув'язнення. У перші дні вони приймали подібні гоніння охоче і навіть з радістю, проте випробування не припинялися, і деякі з віруючих почали засмучуватися.
Цих розчарованих людей Євреям 11 надихає нагадуванням про те, що таке «справжня віра». Іноді нас осягає спокуса ставитися до віри, як до якоїсь магічної формули: мовляв, набравши достатню її кількість, ти станеш багатим і здоровим, будеш задоволений життям і автоматично отримуватиме відповіді на всі свої молитви. Однак читачі Послання до Євреїв виявили, що дійсність не відповідає таким струнким формулам. Як доказ автор послання потрудився розглянути життя деяких гігантів віри Старого Завіту (хтось навіть охрестив Євреям 11 «Залом слави віри»).
«А без віри догодити Богу неможливо», — без заперечень заявляє Послання до Євреїв, однак його автор використовує для опису цієї віри особливі слова: «триматимемося», «неухильно», «терпіння». Завдяки своїй вірі, деякі герої досягали перемоги: проганяли полки ворогів, уникали вістря меча, загороджували вуста левів, — але на інших чекав менш щасливий кінець: вони зазнали побої та пут, були побиті камінням і перепилюванню. Цей розділ завершується словами: «І всі ці, свідченні у вірі, не отримали обіцяного...»
Подивись проповідь: Оцінений…., але не оцінений
Картина віри, представлена в Євреям 11, не вкладається в якусь просту формулу. Іноді віра веде до перемоги та тріумфу, іноді вона вимагає твердої рішучості «триматися за всяку ціну». Цей розділ з Послання до Євреїв не підносить один вид віри над іншим. Обидва вони спочивають на тому переконанні, що Бог повністю контролює все, що відбувається, і, безумовно, стримує обіцянки — чи то в цьому житті, чи в майбутньому. Про таких людей Послання до Євреїв говорить: «Бог не соромиться їх, називаючи Себе їх Богом, бо Він приготував їм місто».
