Подумайте, яку благодать ми маємо: можливість відкрити серце в молитві, черпати силу з Його Слова та з радістю нести Євангеліє іншим. Усе це — чудові практики, які роблять життя радісним і наповненим. Проте ми часто перетворюємо їх на справи, що ґрунтуються на заслугах, і вони стають виснажливими, обтяженими обов’язком. Роблячи так, ми нехтуємо «такою великою спасенною благодаттю», яка ніколи не підводить. Адже навіть коли ми зазнаємо поразки, Новий Заповіт не підводить. За словами Павла, ця істина повинна визволяти нас, а не поневолювати.
«Христос визволив нас для свободи; тож стійте твердо й не піддавайтеся знову під ярмо рабства» (Галатів 5:1). Упродовж цього послання Павло запитує віруючих: «Чому ви знову повертаєтеся до Старого Заповіту діл? Ця система знову зробить вас рабами. Вам дано Новий Заповіт, який дарує свободу любити й служити Богові в досконалій волі».
Павло наголошував це галатам, кажучи, що Євангеліє наділяє нас силою Духа через благодать. Проте галати вперто намагалися жити за Євангелієм через призму діл. Вони були переконані: «Якщо я зроблю це — отримаю благословення. Якщо ні — прийде прокляття». Можливо, ми цього не помічаємо в собі, але й сьогодні часто мислимо подібно. Наше ставлення таке: «Я зроблю все можливе, щоб виконати Божі заповіді, і тоді Він буде змушений мене благословити».
Але Бог говорить інакше через Новий Заповіт. Він проголошує: «Я вже благословив тебе, ще до того, як ти спробував виконати Мої заповіді. Я також знаю, що ти не зможеш дотримати Мого Слова досконало, тому Я дам тобі силу виконати його через Мого Духа. Моя благодать буде силою за твоїми ділами, а не твоя власна».
Тобі буде цікаво: Про християнський метод, або Нагірна проповідь – це Закон чи Євангеліє?
Це — суть Євангелія. Бог робить усе! Тому, коли нам кажуть «приділяти ще більше уваги тому, що ми чули, щоб не відпасти від нього» (Євреїв 2:1), це не означає, що ми повинні ще пильніше стежити за дотриманням правил. Навпаки, ми маємо звертати увагу на Євангеліє благодаті, яке визволило нас.
