Молитва Маноя – одна з найкоротших, найцікавіших і найповчальніших молитов Біблії. На жаль, я не пригадую, щоб коли-небудь чув проповідь на цю тему. Тому вирішив сказати її сам і записати головну думку для тих, хто не почує мене наживо.
«І Мано́й молився до Господа й сказав: Владико мій! Нехай прийде знову до нас Божий чоловік, якого Ти послав, і нехай навчить нас, що нам робити з немовлям, яке має народитися» (Суддів 13:8).
Маной молиться Господу після того, як ангел з’явився його безплідній дружині й пообіцяв народження сина. У Біблії є кілька подібних історій – Авраама і Сари, Елкани й Анни, Захарії та Єлисавети, Йосипа й Марії. У всіх випадках народжений син ставав видатним героєм в історії Ізраїлю.
Коли Маной почув, що його майбутній син врятує Ізраїль від филистимлян, він більше стривожився, ніж зрадів. Якщо мій син буде таким великим, то як мені правильно його виховати? Як допомогти йому виконати своє важливе призначення?
Погодьтеся, ми рідко замислюємось над такими питаннями. Ми прагнемо отримати від Бога бажане. Просимо зі сльозами. А отримавши, радіємо. Але що далі робити з отриманим?
Маной виявився серйозним і відповідальним батьком. Поки дружина раділа добрій новині, він думав про майбутнє – точніше, про свою відповідальність за майбутнє сина і всього Ізраїлю. Він шукає зустрічі з ангелом, щоб запитати: «Тож, коли справдиться слово твоє, як нам поводитися з цим хлоп’ятком і що з ним робити?» (13:12). Це ще не кінець історії. Але це правильний початок.
Коли Самсон виріс, то не завжди поводився правильно. Але поки він ріс, батьки виховували його у страхові Божому, готували його до служіння захисника й судді для всього Ізраїлю. Ми не можемо відповідати за все життя наших дітей, але не можемо не відповідати за їхнє раннє виховання. Ми маємо приймати кожну дитину як дорогоцінний дар, який потрібно розкрити й правильно застосувати відповідно до Божого призначення.
Історія Самсона закінчується тим, що після своїх помилок і принижень він помстився филистимлянам і загинув героєм. А потім його з почестями поховали в гробі його батька Маноя. Після скитань і блудів син повернувся до батька й завершив свій нелегкий шлях достойно.
Прочитай також: Чудові поради від мудрого дідуся в спадок
Я ніколи не думав про це раніше, але в цій історії Самсона найгіднішим персонажем виявляється саме Маной. Завдяки батьківському вихованню Самсон став суддею, пройшов випробування й помер героєм. Ця історія починається молитвою Маноя, а закінчується молитвою Самсона:
«І взивав Самсон до Господа й казав: Владико, Господи! Згадай мене й зміцни мене тільки цього разу, Боже, щоб я міг разом помститись филистимлянам» (16:28).
Батько молився сам і навчив молитися свого сина. Ці уроки залишилися в пам’яті Самсона на все життя і допомогли йому в останню, смертну годину.
Будь як Маной. Не просто проси Бога: «дай-дай-дай», але молися й учися, як розпорядитися отриманим благословенням. Хай молитва Маноя стане і нашою молитвою:
«Господи, навчи нас, що нам робити з тим, що Ти даєш!».
